Серед почесних громадян міста над Пслом значиться Дмитро Іванович Суханов. Він отримав це звання у 1882 році. Дмитро Іванович був третім хто став Почесним громадянином Сум, після того, як це звання було започатковане у російській імперії. Для порівняння, Іван Хартоненко отримав цю відзнаку лише у 1891 році. Про те, ким був Дмитро Суханов та про його значення для нашого міста читайте на sumski.com.ua.
Заможні люди мають жертвувати
Дмитро Суханов прибув до Сум у п’ятдесятих роках ХІХ століття. Він народився на Курщині у містечку Обояні у 1825 році. У Сумах розпочав підприємницьку діяльність з відкриття бакалійної лавки. Потім почав закуповувати цукор, досяг успіху, причому такого, що це дозволило йому стати компаньйоном Харитоненка.
Якийсь час Суханов співпрацював з Харитоненком, але потім було прийнято рішення припинити співпрацю. Компаньйони поговорили й виріши, що Дмитро Іванович залишає за собою бакалію й основну увагу приділяє цій галузі торгівлі. Після такого розриву Суханов і Харитоненко не припиняли спілкуватись і дружити. Такий факт, Дмитро Суханов пожертвував аж 25 тисяч карбованців на дитячий притулок Харитоненко.
Загалом то Суханов дуже багато жертвував, хоча був в рази бідніший за того ж Харитоненка. Саме Дмитро Суханов відкрив Олександро-Невську церкву у Сумській в’язниці. Саме Суханов придбав для Іллінської церкви у Сумах паникадила, два кіоти, іконостас. Він пожертвував десять тис. крб. сумській міській богодільні, надав кошти для міської пожежної команди. Крім того, Дмитро Іванович один із засновників Сумського міського громадського банку.
Саме Суханов купив у Харитоненка землю у Низах, побудувавши там цукровий завод, відкрив у селі церкву та лікарню, був опікуном Сумської земської лікарні, Низівського земського училища.
Релігійне питання
Дмитро Суханов був набожною людиною і допомагав церкві. Він був старостою Спасо-Преображенського собору у Сумах. Також виділяв великі кошти на реконструкцію цього собору, а пізніше заснував тут хор та церковноприходську школу.
До слова Марія Іванівна Суханова теж є Почесною громадянкою Сум. Після того, як померла її дочка Параска, дівчину свого часу було усиновлено, дуже клопотала про відкриття у Сумах Параскієвського притулку. Виділила на все це аж 50 тис. карбованців плюс ще 10 тис. на утримання церкви при цьому притулку. І притулок таки було відкрито, він проіснував десять років, з 1895 по 1906.
На схилі літ Дмитро Суханов, починаючи з 1882 року, впродовж десятиліття, опікувався великою реконструкцією Спасо-Преображенського собору. Для цього коштом мецената був найнятий академік архітектури Михайло Ловцов. До вже чинного храму була добудована дзвіниця, на яку встановили куранти. Годинник виготовили в Англії, на тому ж заводі, де виготовляли куранти для Спаської башти кремля у Москві. За задумом, годинник мало бути видно з будь-якої точки міста.
На кутах позолоченого купола-даху встановлено фігури чотирьох євангелістів – Луки, Марка, Іоанна і Матфея. Всі ці триметрові чавунні скульптури було відлито на сумському заводі «Вулкан». Їх поєднує балюстрада чорного кольору.
Нагороди не головне
Ще одна деталь, Собор має не два, а три вівтарі. Один з них має ім’я святого Димитрія Солунського, який був покровителем Дмитра Суханова.
На жаль меценат не дожив до закінчення великої реконструкції. Завершував будівництво його племінник Микола Суханов.
За своє життя Дмитро Іванович Суханов був не лише купцем і меценатом. Певний час він був міським головою міста. За свою діяльність нагороджений двома срібними та золотими медалями на Станіславській стрічці, на Анненській стрічці, на Володимирській стрічці, орденом св. Анни ІІІ та ІІ ступенів.