Як сум’янин став найкращим хореографом країни

З самого дитинства Дмитро Коляденко, або як його усі називають попри вік, Діма Коляденко, мріяв бути артистом, причому відомим, знаним артистом. Його бабуся працювала в Сумському академічному театрі драми та музичної комедії ім. Щепкіна понад 45 років. Тоді він ще не мав статусу національний. Можливо саме приклад бабусі вплинув на Діму. Історію творчого злету відомого танцюриста, хореографа із Сум читайте на sumski.com.ua.

Дитячі мрії

Дмитро Коляденко народився в росії. Річ у тім, що його батько був будівельником, а тому дуже часто переїжджав. Сім’я Коляденка старшого пожила і в Сєвєроморську, і в Бердянську, і в Ленінграді. Будували якісь об’єкти навіть у Монголії. Але до школи Діма ходив у місті Суми, це була загальноосвітня школа №6. 

Після завершення навчання Діма їде у Дніпро й вступає у Театральне училище. Закінчивши яке працює у ляльковому театрі у Сумах.  Далі була служба у збройних силах, так званий борг батьківщині Дмитро Коляденко повернув. А вже після армії він влаштувався у Сумську “щепку”, й почав займатись улюбленою справою, а саме танцювати. Він танцював в оперетових постановках театру.

В якийсь момент Дмитро Коляденко розуміє, що для того, щоб досягти успіху на терені танців треба удосконалюватись і набувати знань. Саме для цього їде до Парижу вступає й навчається в Паризькій школі сучасного танцю й хореографії. Чесно відучившись Дмитро Коляденко повертається в Україну з твердим наміром підкорити столицю.

Шлях до успіху

Після цього у 1993 році Дмитро створює власний балет, який назвав “Арт-класік”. Ідея була досить проста, він хотів створювати танцювальні номери, шоу й виступи для зірок. Перші шоу він поставив для найвідоміших у ті часи українських виконавців Олександра Пономарьова, Наталки Могилевської,  L-Кравчука, Ірини Білик тощо. 

Через якийсь час, а саме у 2002 році Дмитро Коляденко береться за ще один вид творчої діяльності, він починає ставити мюзикли. Таким чином з-під його хореографічного “пера” виходять такі музичні телевистави, як «Попелюшка», «Снігова королева», «Фігаро». Все це демонструється на телеекранах, тому популярність Дмитра Коляденка росте як на дріжджах. Отже, на початок нового століття шоубалет Дмитра Коляденка стає одним із перших й одним з найпопулярніших в Україні, а сам Коляденко, заслужено тішиться славою найвідомішого балетмейстера в Україні. 

Без телебачення нікуди

Ті хто бачив Дмитра Коляденка по телебаченню не можуть не погодитись, що він вельми стильний та епатажний чоловік. До слова, сам Дмитро ніколи не користувався послугами стилістів, завжди розраховував лишень на свій смак і відчуття стилю. Телевізійники теж вирішили скористатись його епатажністю й запросили Дмитра разом з балетом взяти участь у популярному на початку 2000-их років телешоу “Шанс”. Ведучими тоді були Кузьма “Скрябін” й Наталка Могилевська. 

Роль Коляденка була у тому, щоб створити учасникам шоу яскраві танцювальні номери, зробивши їх виступи незабутніми і феєричними. І Коляденко зі своєю місією впорався на відмінно. До слова саме там на шоу, він вперше заспівав на публіку. Шоу “Шанс” мало неймовірний успіх і не в останню чергу завдячуючи саме Дімі Коляденку. 

Але на цьому телекар’єра Коляденка не завершується, адже глядачі звикли до Діми, їм було цікаво за ним спостерігати на екрані телевізора. Тому у 2008 році він з’являється на “Новому каналі” у ролі ведучого програми “Шоуманія”. В передачі Діма розповідає про зірок, про їхні життя, їхні негаразди або успіхи. Пізніше йому запропонували вести на “Новому каналі” такі програми як “Зроби мені смішно” та “Світлі голови”. Потім був досвід у виконанні пісень, який теж став успішним. За що б не брався Дмитро Коляденко, він усе доводив до логічного успіху. 

Як зірка «Ліги сміху» з Сумщини «причарував» українців: гуморист Денис Малік

Денис Малік – уродженець Сумщини, гуморист, зірка «Ліги сміху» та капітан команди «Хапай кураж». З чого почалось захоплення коміка гумористичним жанром та яким був...

Вступ до польських ВНЗ та підготовчі курси польської мови

Навчання за кордоном вигідне та перспективне, особливо в Польщі, адже тут освіта доступніша і поступити простіше. У найкращих вишах Польщі молоді люди з різних...
..... .