Фронтмен гурту “Табула раса” Олег Лапоногов дізнався, що гурт шукає соліста з оголошення, яке прочитав на дереві. Тоді гурт називався “Абріс” й грав артрок або щось схоже на артрок. Олег запропонував змінити назву і репертуар, про те як сум’янин започаткував в кінці вісімдесятих років один з найпопулярніших українських гуртів читайте на sumski.com.ua.

А ти не льотчик

Олег Лапоногов хоч і народився у містечку Броди, що на Львівщині усю молодість провів саме у Сумах. Він дуже любив і любить це місто і завжди тепло про нього згадує у своїх спогадах. Саме в Сумах Олег закінчив школу, навчаючись спочатку у 12 загальноосвітній, потім у 26. Саме в Сумах Олег мріяв стати космонавтом, художником, а потім лікарем-хірургом. Саме в Сумах Олег отримав у подарунок від мами свою першу гітару, навчаючись у 8 класі. 

А потім коли дитинство закінчилось разом з останнім дзвоником, він подав документи до Ставропольського вищого училища ППО. Але тут з ним трапилась метаморфоза. На останньому екзамені він забирає документи і їде у Київ, де хоче вступити до Київського театрального університету імені Карпенка-Карого. Причому вступає Олег туди доволі кумедно. Він не довго думаючи випиває пляшку пива, для куражу і сміливості й танцює на екзаменах славнозвісну “вєрьовочку”. При цьому так захоплюється, що не помічає як “скінчилася” сцена й вдаряється об вантажі, які тримали лаштунки. Природно, що ті його й накрили. Довелось повторювати спробу наступного року, що Олег Лапоногов з успіхом й робить. 

Навчання проходить весело й плідно. Олег окрім театральної майстерності нічого не знав, та й не дуже хотів. Зате в дипломних спектаклях грав самого Квазімодо в славнозвісному “Соборі Паризької Богоматері”. Влаштуватись на роботу після вишу туди куди хотів молодий актор зміг. До “Молодіжного театру” брали тільки киян, а в Оперний театр його не захотіла брати трупа. І тут йому трапилось те славнозвісне оголошення на дереві. 

Музична кар’єра

З приходом Олега Лапоногова в гурт змінилась не лише його назва, а й репертуар. Причому зміни були вельми кардинальними. Але хай там як, та саме 1989 рік вважається роком створення гурту “Табула раса”. 

Та як би плідно хлопці не працювали успіх прийшов до них не одразу, а після виходу аж цілих п’яти альбомів. 

У 1997 році “Табула раса” отримує першу премію “Золота жар-птиця” у номінації “Найкращий попгурт України”.  А згідно з національним музичним рейтингом “ПРОФІ”, гурт опинився на другому місці аж у двох номінаціях – кращі попвиконавеці й кращі рок-виконавці. Улюбленими хітами  того часу стали пісні “Улюблена машина”, “Дорога”, “Шек-шей-шей”. До того ж саме кліп “Табули раси” одним з перших в пострадянські часи потрапив у ротацію на англійське MTV. Це був однозначний успіх. В ті часи гурт гастролював країнами колишнього радянського союзу й навіть запрошували за кордон. Географія гастрольного графіка була насичена від Талліна та Кракова до Москви. 

Я заморився, я йду

І якраз посеред оцієї популярності, глядацької любові, напруженого гастрольного графіка Олег Лапоногов просто зникає. Навіть його колеги по музичному колективу не знають де його можна знайти. Загал будує найнеймовірніші версії, фанати сумують, а Олег з’являється й розповідає, що він дуже втомився і йому був потрібен відпочинок. 

Відпочивши хлопці беруться до роботи й уже досить скоро виходить їх перший альбом після відродження, який називається “Квіткові календарі”. І знову з усіх усюди посипались нагороди – “Пісня року”, “Арт-бренд року”, “Найкращі вітчизняні та закордонні виконавці та колективи”. Тоді Олег сказав, що його головна мета просто творити якісну музику.