У 2022 році російські варвари під час окупації міста Тростянець, що у Сумській області майже зруйнували будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга. Це відбулось під час обстрілів, від яких почалась пожежа. І хоч будинок ще можна відновити на це знадобиться багато часу і ресурсів. Ми ж розповімо історію людини, яка цей будинок свого часу збудувала. Про те, як німецький онук мірошника став “цукровим королем” на Тростянеччині читайте на sumski.com.ua.
Онук німецького мірошника на Слобожанщині
Дійсно Леопольд Кеніг був онуком мірошника. Його дід мав млин під містом Ерфурт. Так сталося, що батько Леопольда став сиротою і йому самому довелось влаштовуватись у цьому світі. У 1812 році він переїхав до Петербурга, де став, як і багато його співвітчизників пекарем. Він дуже багато і плідно працював звичайним пекарем в одній із німецьких пекарень. Потім одружився з донькою господаря і відкрив власну справу. Однак велика пожежа 1837 року перекреслила всі мрії й сподівання. Все майно згоріло, тому син Леопольд мав, так само як і батько самостійно влаштовувати своє життя.
Він влаштувався на цукровий завод, де познайомився з процесами цукроваріння і приготування рафінаду. А через п’ять років він вже був радником господаря, який отримував найбільшу заробітну плату, якби лиш не пішов на інший завод.
За позику віддяка красна
Та не дивлячись на це Леопольд все ж таки змінив місце роботи й пішов працювати до цукрозаводчика Прокопія Пономарьова, де знизав собі славу розумного робітника і вже скоро отримав посаду головного майстра. Взявши в борг у родичів він купує завод. Підприємство під керівництвом Кеніга збільшує виробництво цукру вдвічі. Й вже через два роки підприємець розрахувався з боргами, а ще через рік вигідно продав завод. Після цього він орендував ще один, але вже з вдвічі більшим виробництвом й заснував компанію “Л.Є. Кеніг”.
І залізниця посеред маєтку
Наприкінці ХІХ століття Леопольд Кеніг стає власником двох цукрових заводів й одного рафінадного у Тростянці. До слова, один з цих заводів належав Охтирсько-тростянецькому акціонерному товариству, яке було створене за протекцією князя Василя Голіцина, колишнього власника Тростянця. Неподалік також знаходились паркетна фабрика, винокурний завод і фабрика з виробництва в’язального паперу.
Цікавий факт: залізнична колія проходила через його маєток. Тоді й виникла відома станція Смородино. Унікальними бізнес-талантами Леопольда Кеніга захоплювались в усі часи.
Але не всі знали, що він завжди діяв за власною формулою: “Кадри! Якість! Капітал!”