The Elephants — сумський інді-рок гурт, історія якого стала яскравим прикладом того, як домашні демозаписи можуть привести молодих музикантів на велику українську сцену. Дует, створений двома школярами з Сум, привернув увагу слухачів і професійних продюсерів завдяки щирим пісням, акустичному звучанню та записам на звичайний iPhone. У цій статті на sumski.com.ua розповідаємо, як The Elephants створили хіт Friends, розпочали співпрацю з Євгеном Філатовим, виступали на найбільших українських фестивалях, випустили альбоми Colors та The Shades на лейблі Vidlik і стали частиною нової хвилі української інді-музики.
Як все починалося: запис перших демо на iPhone та популярність у соцмережах
Історія гурту розпочалася у 2014 році в місті Суми. Засновниками колективу стали двоє молодих хлопців — Дмитро Циганенко та Владислав Карепін. Вони не мали професійної студії чи дорогого обладнання, але мали витончений музичний смак і прагнення створювати легку, меланхолійну та романтичну музику.
Спочатку дует вибрав для себе коротку назву Elephant. У 2015 році хлопці виклали в мережу SoundCloud сім своїх дебютних композицій, які записали просто в кімнаті на телефон. Свої пісні вони створювали англійською мовою, а вокаліст і автор текстів Дмитро Циганенко пояснював це особливою мелодійністю та гнучкістю англійської для фолк-балад.
Основними орієнтирами для сумських музикантів були західні інді-виконавці:
- Bon Iver — джерело натхнення для створення атмосферного та камерного фолк-звучання;
- Foster the People — орієнтир у творенні замріяних та водночас динамічних мелодій;
- Kings of Convenience — приклад акустичної витонченості, з якою слухачі та критики найчастіше порівнювали перші роботи дуету.
Хлопці надсилали свої матеріали різним діячам культури, і їхні записи потрапили до відомої української дизайнерки та стилістки Лесі Патоки. Вражена легкістю та західним рівнем виконання, Леся опублікувала захоплений допис у Facebook з посиланням на пісні хлопців. Публікація миттєво зібрала рекордну для молодого незалежного колективу кількість репостів та вподобайок. Про сумських підлітків заговорили як про «свіжий ковток повітря» в українській альтернативній музиці.
Співпраця з Євгеном Філатовым: як зароджувався проєкт The Elephants
Поворотним моментом для сумського гурту стала зовсім не офіційна заявка до великого лейбла, а звичайний розголос у соцмережах. Саме завдяки йому демозаписи молодих музикантів опинилися у Євгена Філатова — лідера проєкту The Maneken та відомого українського саундпродюсера.
На той час Філатов разом з Натою Жижченко, лідеркою ONUKA, розвивав новий лейбл Vidlik Records і шукав цікавих молодих виконавців. Записи сумського дуету привернули його увагу, а особливо — голос Дмитра Циганенка.
«Не можу сказати, що це моя музика, але спів Діми мене зачарував. Неповторна легкість, наївність у голосі… Я попросив хлопців приїхати до мене в студію. Хотів переконатися, чи справді вони записували ці пісні на айфон. Виявилося, так і було», — згадував згодом Філатов.
Зустріч у студії підтвердила, що за простими демозаписами стоїть справжній творчий потенціал. Гурт, який спочатку мав назву Elephant, змінив її на The Elephants та став першим офіційним продюсерським проєктом Філатова. При цьому продюсер не став радикально перебудовувати музику молодих артистів. Навпаки, він намагався зберегти ту крихкість, легкість і щирість, які почув ще в перших записах.
Результат не змусив довго чекати. У першій половині 2016 року на Vidlik Records вийшли сингли Friends та Blue Eyes. Особливо помітною стала Friends — пісня про юність та підліткову дружбу, яка потрапила до десятки найкращих альтернативних синглів українського iTunes. Філатов також сам виступив режисером кліпу на композицію.
Так кілька демо, записаних фактично на айфон, стали початком професійної історії The Elephants. Знайомство з Євгеном Філатовим перетворило домашні експерименти сумських музикантів на повноцінний проєкт, який отримав власне місце на українській альтернативній сцені.
Альбом Colors та виступи на українських фестивалях: ZaxidFest, Koktebel Jazz
Робота над першим повноформатним альбомом тривала близько року на репетиційній базі та в студії на Подолі у Києві. Альбом отримав назву Colors і вмістив 10 композицій, частину з яких взяли з перших акустичних демозаписів, а частину створили заново.
Музиканти й продюсер тривалий час дискутували щодо жанрового визначення матеріалу. Вікіпедія класифікувала звучання як інді-рок. Сам фронтмен Дмитро Циганенко наполягав на терміні інді-фолк, підкреслюючи акустичну основу та камерний романтизм пісень.
«Працюючи над Colors, ми намагалися мріяти та відчувати, щоб натхнення не згасало», — ділилися учасники гурту.
Євген Філатов зазначав, що робота з сумськими хлопцями стала для нього унікальним творчим експериментом:
«У випадку з альбомом The Elephants я ретельно обирав тембри та будував музикальні конструкції таким чином, щоб вони звучали оригінально. Для мене важливо, щоб в кожному артисті зберігалась індивідуальність».
Паралельно зі студійною роботою відбувалася трансформація складу. Для живих виступів до Дмитра Циганенка та Влада Карепіна приєднався музикант Герман Гриценко, який взяв на себе партії перкусії, укулеле та електронних інструментів.
Перший виступ оновленого тріо відбувся на київському фестивалі Hedonism, де в той момент зібралося близько 50 слухачів. Проте вже протягом літа 2016 року The Elephants стали жаданими гостями на головних опен-ейрах країни: Koktebel Jazz Festival, ГОГОЛЬFEST, ZaxidFest, Hedonism Festival.
Творча пауза гурту The Elephants: причини зникнення з медіапростору
Попри стрімкий успіх, альбом Colors та увагу провідних ЗМІ, після 2016 року гурт раптово зник з публічного поля. Для багатьох шанувальників це стало несподіванкою, адже колективу прогнозували велике майбутнє.
Як пізніше зізнавався сам фронтмен Дмитро Циганенко, причиною паузи стали психологічні виклики та непідготовленість до раптової слави. На момент старту хлопцям було лише по 17–18 років. Дмитро почувався невпевнено на великій сцені й не знав, як поводитися з великою аудиторією. Раптовий перехід від спальної кімнати у Сумах до київських студій і фестивальних сцен виявився занадто різким. Музикант зазначав, що отримав величезний аванс довіри від досвідчених колег, але через власну юність не зміг одразу ним розпорядитися на повну потужність.
Проте за кілька років Євген Філатов знову вийшов на зв’язок з Дмитром з пропозицією відновити роботу, але для цього потрібно було сформувати оновлене бачення та новий склад гурту.
Еволюція звучання: від EP Before The Shades до альбому The Shades
Перед випуском другого повноформатного альбому гурт презентував концептуальний мініальбом Before The Shades. Цей реліз став своєрідним містком між ранньою творчістю та новими ідеями. EP складався з 5 коротких історій про кохання, дружбу та молодість. Окрему увагу привернув трек Baby Run, в якому музиканти використали звуковий семпл з найпершого відео, завантаженого на платформу YouTube (яке було присвячене слонам).
У 2019 році на лейблі Vidlik Records вийшов довгоочікуваний другий студійний альбом The Shades.
Зміни виявилися кардинальними:
- Зміна складу.
З початкового дуету в гурті залишився лише Дмитро Циганенко. Колектив перетворився на квартет (у різний час до оновленого складу входили Арсеній Сірий, Анастасія Гаман, Олександр Ноцик).
- Жанрове збагачення.
Звучання втратило колишню наївність і стало більш дорослим, зухвалим та різноплановим. До знайомого інді-попу додалися елементи панку, блюзу, фолку та естетики 1970-х років.
- Звукова щільність.
Музика отримала відточені гітарні партії, міцну ритм-секцію та насичене використання електронних синтезаторів та семплів.
«Альбом починала робити одна група, а закінчила інша», — підсумував цей етап фронтмен Дмитро Циганенко.
The Elephants: голос Сум у новій українській музиці
Історія The Elephants стала важливою для української інді-сцени не лише через саму музику гурту. Сумські музиканти показали, що якісний сучасний інді-рок може народитися далеко від Києва чи інших великих культурних центрів — без великих стартових бюджетів, потужної команди та заздалегідь прокладеної дороги в шоубізнес.
Втім, головна цінність гурту — не лише в самому факті успіху. The Elephants руйнували уявлення про те, що регіональна музика неодмінно має бути другорядною або наслідувати старі естрадні стандарти. Їхнє звучання було сучасним, делікатним та зрозумілим далеко за межами рідного міста.
Шлях The Elephants доводить просту річ: для появи сильної музики не обов’язково народитися у столиці чи мати дорогий студійний запис на старті. Іноді достатньо кількох пісень, записаних майже випадково, власного звучання та людини, яка вчасно їх почує. Саме так сумський гурт залишив помітний слід в українському інді-року й допоміг зробити регіональну сцену помітнішою для всієї країни.